Замовлення списком Замовлення списком

Аторем 20 таблетки вкриті плівковою оболонкою 20 мг блістер №30

MSN Laboratories Ltd Индия
Артикул: 1041677

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АТОРЕМ 10, АТОРЕМ 20, АТОРЕМ 40

(ATOREM 10, ATOREM 20, ATOREM 40)

 

Склад:

діюча речовина: аторвастатин;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить аторвастатину кальцію еквівалентно 10 мг, 20 мг або 40 мг аторвастатину;

допоміжні речовини:

ядро: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, кальцію карбонат, натрію кроскармелоза, гідроксипропілцелюлоза, полісорбат 80, магнію стеарат;

оболонка:

таблетки 10 мг, 20 мг: опадрі 13B58802 білий (титану діоксид (Е 171), полісорбат 80 (Е 433), гіпромелоза (Е 464), макрогол (Е 1521));

таблетки 40 мг: опадрі  OY-58900 білий (титану діоксид (Е 171), гіпромелоза (Е 464), макрогол (Е 1521)).

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

                                            

Фармакотерапевтична група.

Препарати, що знижують рівень холестерину і тригліцеридів у сироватці крові. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Код АТХ С10А А05.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Як доповнення до дієти для лікування пацієнтів зі значно підвищеним ризиком розвитку атеросклеротичних судинних захворювань, пов'язаних з гіперхолестеринемією. Медикаментозна терапія рекомендується як доповнення до дієти, коли дієта з обмеженим вмістом насичених жирів і холестерину й інші немедикаментозні засоби не забезпечують належного ефекту. Пацієнтам з ІХС або множинними факторами ризику розвитку ІХС застосування препарату Аторем можна починати одночасно з дієтою.

Профілактика серцево-судинних захворювань

Дорослим пацієнтам без клінічних проявів коронарних захворювань, але які мають кілька факторів ризику розвитку коронарного захворювання, таких як літній вік, тютюнопаління, артеріальна гіпертензія, низький рівень Х-ЛВЩ або наявність у сімейному анамнезі інформації про захворювання на ішемічну хворобу серця в молодому віці, Аторем показаний з метою:

- зниження ризику розвитку інфаркту міокарда;

- зниження ризику виникнення інсульту;

- зниження  ризику виникнення стенокардії і  необхідності  виконання процедур реваскуляризації міокарда.

Пацієнтам з цукровим діабетом 2 типу і без клінічних проявів коронарних захворювань, але які мають кілька факторів ризику розвитку коронарного захворювання, таких як ретинопатія, альбумінурія, тютюнопаління або артеріальна гіпертензія, Аторем показаний для:

- зниження ризику розвитку інфаркту міокарда;

- зниження ризику виникнення інсульту.

Пацієнтам з клінічними симптомами коронарних захворювань Аторем показаний для:

- зниження ризику розвитку нефатального інфаркту міокарда;

- зниження ризику розвитку фатального та нефатального інсульту;

- зниження ризику при проведенні процедур реваскуляризації;

- зниження ризику госпіталізації з приводу застійної серцевої недостатності;

- зниження ризику виникнення стенокардії.

Гіперліпідемія

Аторем показаний:

- як доповнення до дієти для лікування пацієнтів із підвищеним рівнем загального холестерину, холестерин-ліпопротеїнів низької щільності (Х-ЛНЩ), аполіпопротеїну Б, тригліцеридів і з метою збільшення холестерин-ліпопротеїнів високої щільності (Х-ЛВЩ) у хворих із первинною гіперхолестеринемією (гетерозиготна родинна та неспадкова гіперхолестеринемія), комбінованою (змішаною) гіперліпідемією (Фредриксонівський тип ІІа та ІІb);

- як доповнення до дієти для лікування пацієнтів з підвищеним рівнем тригліцеридів у сироватці крові (Фредриксонівський тип IV);

- для лікування пацієнтів із дисбеталіпопротеїнемією (Фредриксонівський тип III) у випадках, коли дієта не забезпечує належного ефекту;

- для зниження рівня загального холестерину та Х-ЛНЩ у хворих з гомозиготною родинною гіперхолестеринемією як доповнення до інших гіполіпідемічних засобів (наприклад ЛНЩ аферезу) або якщо такі види терапії не проводяться;

- як доповнення до дієти для зниження рівня загального холестерину, холестерин-ліпопротеїнів низької щільності та аполіпопротеїну Б у хлопчиків і дівчаток у постменархіальний період (віком від 10 до 17 років) із гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією, навіть за умови дотримання адекватної дієти, якщо:

a)                      рівень Х-ЛНЩ залишається ≥190 мг/дл або

b)                      рівень Х-ЛНЩ залишається ≥160 мг/дл та

- у сімейному анамнезі наявне виникнення серцево-судинних захворювань у молодому віці;

- хворі діти має мають два чи більше інших факторів ризику виникнення серцево-судинних захворювань.

 

Протипоказання.

- Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату.

- Захворюваннях печінки в гострій фазі або стійке підвищення (невідомого генезу) рівнів трансаміназ у сироватці крові в три чи більше разів.

-  Дитячий вік  до 10 років.

-  Вагітним, жінкам які годують груддю, та жінкам репродуктивного віку, які не застосовують належні методи контрацепції.

 

Спосіб застосування та дози.

Гіперліпідемія (гетерозиготна родинна і неспадкова) та змішана дисліпідемія

(Фредриксонівський тип IIa і IIb)

Рекомендована початкова доза препарату Аторем становить 10 або 20 мг один раз на добу. Пацієнтам, які потребують значного зниження рівня Х-ЛНЩ (більше 45 %), можна розпочати терапію з дози 40 мг один раз на добу.

Препарат Аторем призначають у дозі 10-80 мг один раз на добу, в будь-який період дня, незалежно від прийому їжі. Стартову і підтримуючу дози Аторему потрібно підбирати індивідуально, залежно від потреб конкретного пацієнта, зокрема мети лікування та чутливості пацієнта до препарату. Через 2-4 тижні після початку лікування та/або після титрування дози Аторему необхідно перевірити рівень ліпідів і, залежно від результатів аналізу, відповідно відкоригувати дозування препарату.

Гетерозиготна семейна гіперхолестеринемія в педіатричній практиці (10-17-річні пацієнти)

Рекомендовано призначати Аторем у початковій дозі 10 мг один раз на добу; максимальна рекомендована доза становить 20 мг один раз на добу (дози, що перевищують 20 мг, не вивчались у пацієнтів цієї вікової групи). Доза визначається індивідуально, залежно від мети лікування. Через кожні 4 тижні чи більше необхідно коригувати дозу препарату.

Гомозиготна родинна гіперхолестеринемія

Для пацієнтів із гомозиготною родинною гіперхолестеринемією дозування Аторему становить від 10 до 80 мг 1 раз на добу. Аторем потрібно застосовувати як доповнення до інших видів гіполіпідемічної терапії (наприклад аферезу ЛНЩ) для цієї групи пацієнтів, або якщо така терапія не проводиться.

 

Супутні гіполіпідемічні терапії

 Комбінацію  інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (статинів) та фібратів, як правило, слід призначати з обережністю.

 

Дозування для пацієнтів з нирковою недостатністю

Захворювання нирок не впливають на концентрацію аторвастатину чи зниження рівня Х-ЛНЩ у плазмі крові. Отже, немає потреби в корекції дози для пацієнтів з порушенням функції нирок.

 

Дозування для пацієнтів, які приймають циклоспорин, кларитроміцин, ітраконазол або
комбінації ритонавіру з саквінавіром або лопінавіру з ритонавіром

Для пацієнтів, які приймають циклоспорин, доза Аторему не повинна перевищувати 10 мг один раз на добу. Для перевірки призначення найнижчої необхідної дози Аторем рекомендується проводити відповідну клінічну оцінку стану пацієнтів, які приймають кларитроміцин, ітраконазол, або пацієнтів з ВІЛ, які приймають комбінації ритонавіру з саквінавіром або лопінавіру з ритонавіром, при дозах Аторем, що перевищують 20 мг.

 

Побічні реакції

Нижченаведені серйозні побічні реакції більш детально описані в розділі «Особливості застосування»):

 рабдоміоліз і міопатія;

відхилення від норми ферментів печінки.

Побічні ефекти, визначені на підставі клінічних досліджень

Оскільки  клінічні дослідження проводяться при різних станах, показники побічних реакцій, що спостерігалися у ході клінічних досліджень препарату, не можна безпосередньо порівнювати з показниками, отриманими в ході клінічних досліджень іншого препарату, і вони можуть не відповідати показникам, що спостерігаються в клінічній практиці.

 

Аторвастатин зазвичай добре переноситься. Побічні ефекти у більшості випадків легкого ступеня тяжкості та тимчасові. Під час клінічних досліджень внаслідок розвитку побічних ефектів лікування було припинено лише у 2 % пацієнтів.

Найчастіші побічні ефекти (>1%), асоційовані з прийомом аторвастатину, у пацієнтів, які брали участь у контрольованих клінічних дослідженнях.

Порушення психіки: безсоння.

Порушення функції нервової системи: головний біль.

Порушення функції ШКТ: нудота, діарея, біль у черевній порожнині, диспепсія, запор, метеоризм.

Порушення функції скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: міалгія.

Загальні порушення: астенія.

Про нижчезазначені додаткові побічні ефекти повідомлялося під час клінічних досліджень аторвастатину.

Порушення метаболізму та харчування: гіпоглікемія, гіперглікемія, анорексія.

Порушення функції нервової системи: периферична невропатія, парестезія.

Порушення функції ШКТ: панкреатит, блювання.

Порушення функції печінки та жовчного міхура: гепатит, холестатична жовтяниця.

Порушення скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: міопатія, міозит, судоми.

Порушення шкіри та сполучної тканини: алопеція, свербіж, висипання.

Порушення функції репродуктивної системи: імпотенція.

Не всі вищезазначені ефекти були причинно пов'язані з терапією аторвастатином.

Діти (10-17 років)

У пацієнтів, які отримували аторвастатин, спостерігались побічні реакції, подібні до тих, що спостерігались у пацієнтів, які отримували плацебо. Найпоширенішими побічними ефектами, що спостерігались в обох групах, незалежно від причинного зв'язку, були інфекції.

У ході постмаркетингових спостереженнь повідомлялось про нижчезазначені побічні реакції.

Порушення функції кровоносної та лімфатичної системи: тромбоцитопенія.

Порушення функції імунної системи: алергічні реакції (в тому числі анафілактичний шок).

Ушкодження, отруєння та ускладнення після процедур: розрив сухожилля.

Порушення метаболізму та харчування: збільшення маси тіла.

Порушення функції нервової системи:  гіпестезія,  амнезія,  запаморочення,  дисгевзія.

Порушення функції органів слуху та лабіринту: шум у вухах.

Порушення шкіри та підшкірної тканини: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, ексудативна мультиформна еритема, бульозні висипання, кропив'янка.

Порушення  функції скелетно-м'язової системи та сполучної тканини:  рабдоміоліз, артралгія, біль у спині.

Загальні порушення: біль у грудях, периферичний набряк, нездужання, втома.

 

Передозування.

Не існує жодної специфічної терапії при передозуванні препарату Аторем. У разі передозування пацієнту слід проводити симптоматичну терапію і вжити підтримуючих заходів в міру необхідності.

Оскільки препарат значно зв'язується з білками плазми крові, гемодіаліз не може суттєво підвищити кліренс аторвастатину.

 

Застосування в період вагітності або годування  груддю.

Вагітність.

Аторем протипоказаний жінкам, які вагітні або планують вагітність. Немає адекватних і добре контрольованих досліджень застосування аторвастатину під час вагітності.

Статини можуть бути шкідливими для плода при введенні вагітній жінці. Аторем призначають жінкам репродуктивного віку тільки у тому випадку, коли вірогідність завагітніти дуже низька і пацієнтка поінформована щодо потенційних ризиків. Якщо пацієнтка завагітніла під час прийому цього препарату, застосування Аторему слід негайно припинити і знову поінформувати пацієнтку про потенційну небезпеку для плода.

Годування груддю.

Невідомо, чи екскретується аторвастатин у грудне молоко у людини. Дослідження на тваринах показали, що він екскретується в грудне молоко, тому під час лікування препаратом Аторем годування груддю слід припинити.

 

Діти. Контрольовані клінічні дослідження аторвастатину за участю пацієнтів препубертатного віку та пацієнтів віком до 10 років не проводились.

 

Особливості застосування.

Вплив на скелетні м'язи

Як і при застосуванні інших препаратів цього класу, під час застосування Аторему повідомлялось про поодинокі випадки розвитку рабдоміолізу та вторинної ниркової недостатності, спричиненої міоглобулінурією. Ниркова недостатність в анамнезі може бути фактором ризику розвитку рабдоміолізу. Такі пацієнти потребують більш ретельного моніторингу щодо впливу на скелетні м'язи.

Аторвастатин, як і інші статини, іноді є причиною виникнення міопатії у пацієнтів. Під міопатією слід розуміти біль у м'язах або слабкість м'язів у поєднанні зі зростанням рівня креатинфосфокінази (КФК) у 10 разів вище від ВРН. Ризик виникнення міопатії/рабдоміолізу зростає при одночасному прийомі високих доз аторвастатину з деякими лікарськими засобами, такими як циклоспорин та потужні інгібітори CYP3A4 (наприклад кларитроміцин, ітраконазол та інгібітори ВІЛ- протеази).

Імовірність виникнення міопатії слід розглядати у пацієнтів з дифузною міалгією, болючістю або слабкістю м'язів та/або суттєвим збільшенням рівня креатинфосфокінази. У випадках нез'ясованого болю чи слабкості м'язів, особливо коли це супроводжується нездужанням та гарячкою, пацієнтам рекомендовано негайно звернутись до лікаря. Лікування препаратом Аторем необхідно припинити у випадках значного підвищення активності КФК або при діагностованій чи підозрюваній міопатії.

Ризик виникнення міопатії під час лікування препаратами цієї групи зростає при одночасному прийомі циклоспорину, фібратів, еритроміцину, кларитроміцину, комбінації ритонавіру та саквінавіру або лопінавіру та ритонавіру, ніацину або азольних протигрибкових препаратів.

Лікарі повинні ретельно зважити потенційну користь та ризик одночасного застосування препарату Аторем та фібратів, еритроміцину, кларитроміцину, комбінації ритонавіру та саквінавіру або лопінавіру та ритонавіру, імуносупресивних препаратів, азольних протигрибкових засобів та ніацину у гіполіпідемічних дозах. Протягом перших місяців лікування та в період підвищення дози препаратів слід уважно слідкувати за станом пацієнтів щодо виникнення будь-яких ознак або симптомів болю чи слабкості м'язів. Таким чином, слід розглянути питання про призначення меншої початкової та підтримуючої дози аторвастатину при його одночасному застосуванні з наведеними вище лікарськими засобами. У таких випадках рекомендовано періодично перевіряти рівень КФК, але це не виключає можливості виникнення тяжкої міопатії.

Рекомендації щодо призначення для взаємодіючих засобів наведені в таблиці нижче.

 

Лікарські засоби, взаємодії з якими пов’язані з підвищеним ризиком розвитку міопатії/рабдоміолізу

Лікарські засоби

Рекомендації щодо призначення

Циклоспорин

Доза не повинна перевищувати 10 мг аторвастатину на добу

Кларитроміцин, ітраконазол, інгібітори ВІЛ-протеази (ритонавір плюс саквінавір або лопінавір плюс ритонавір)

Слід бути обережним при перевищенні дози 20 мг аторвастатину на добу. Потрібно застосовувати найнижчу необхідну дозу.