Замовлення списком Замовлення списком
article page

Депресія та синдром хронічної втоми: розбираємося в поняттях

Відчуття безсилля, відсутність бажання щось робити, смуток та печаль – всі ми іноді стикаємося з чимось подібним. І якщо такі стани проявляються після стресового робочого дня, виснажливого тренування, сварки або втрати близької людини, це нормально. Але що якщо печаль має постійний характер, мотивація до життя зникає, тривога стає звичною, а безсилля – всепоглинущим? Треба бити на сполох! Це може бути синдром хронічної втоми (СХВ) або депресія.

Синдром хронічної втоми – захворювання, яке характеризується тривалою втомою. Вона не зникає навіть після довготривалого відпочинку. Не потрібно плутати СХВ зі звичайною перевтомою. Останній стан можна усунути завдяки тривалому сну, збалансованому харчуванню та позитивним змінам. СХВ – це небезпечний розлад, з яким реально впоратися тільки за допомогою лікаря.

До симптомів синдрому хронічної втоми відносять:

  • зниження працездатності;
  • часте роздратування;
  • проблеми зі сном, безсоння;
  • часті хвороби;
  • швидку втомлюваність;
  • відчуття хворобливості в усьому тілі;
  • хронічні головні болі.


У зоні ризику знаходяться люди 25-45 років, які живуть у великих містах. У підлітків СХВ діагностується вкрай рідко. За деякими даними, синдром проявляється у жінок в 4 рази частіше, ніж у чоловіків.

СХВ - «непомітна» хвороба, яка може псувати життя людині протягом багатьох років. Якщо ви регулярно відчуваєте себе втомленими, сон і гарний відпочинок не допомогають повернути сили, а застуда й проблеми шлунково-кишкового тракту стали постійними супутниками, то вам пора звернутися до терапевта! Без допомоги фахівця СХВ може трансформуватися у хворобу, яка набагато важче піддається лікуванню. Йдеться про депресію.

Депресія – захворювання, яке характеризується вираженим стабільним сумом, який передбачає порушення активності й зниження інтересу до життя. Цим терміном можна називати стан деморалізації або горя. Пригнічений настрій, пов'язаний із втратою близької людини, фінансовими проблемами, тяжкою хворобою або стихійною катастрофою, зазвичай триває кілька днів. Це суперечить поняттю «стабільності». Депресія може тягнутися місяцями та навіть роками, потягти за собою повну втрату соціальної функціональності та появу думок про суїцид.

Чому з'являється депресія, точно не відомо. У питанні етіології вчені погоджуються з тим, що основні причини криються у спадковості та факторах навколишнього середовища. Зазвичай хвороба розвивається поступово, починається з серйозного стресу (розлучення, смерть близької людини, втрата соціального статусу). На тлі нестабільного психоемоційного стану у головному мозку порушується процес нейротрансмісії, змінюється рівень неймедіаторів. Внаслідок цього виникає збій в нейроендокринній системі. Клінічно це виражається рядом когнітивних та психомоторних дисфункцій.

Хворим на депресію притаманні:

  • проблеми з концентрацією;
  • швидка стомлюваність;
  • порушення сну, безсоння;
  • схильність до зловживання алкоголем і психотропними речовинами;
  • знижений імунітет;
  • суїцидальні думки;
  • постійне погіршення настрою;
  • втрата інтересу до діяльності, яка раніше приносила радість і задоволення;
  • зниження лібідо.


Діагностика депресії відбувається за складним багатоетапним алгоритмом, оскільки у людей, які схильні до захворювання, часто бувають інші психічні розлади (тривожність, панічні атаки, неврози). Зазвичай лікарі перевіряють загальноклінічні (рівень електролітів, ТТГ, фолати, вітамін В12) та специфічні (DSM-5) параметри.

Депресія буває різною. Залежно від специфічних симптомів виділяють:

  • велику депресію;
  • дистимію (хронічну депресію);
  • передменструальну дисфоричну депресію;
  • депресію, яка виникла через вживання психоактивних речовин тощо.


Велика депресія (монополярний розлад) діагностується при дотриманні певних умов. Так, п’ять або більше типових ознак повинні спостерігатися майже кожен день протягом 2-х тижнів. Однією з таких ознак є пригнічений настрій або втрата задоволення від життя. Типові прояви: різка втрата / збільшення ваги, загальмованість або збудження, безсоння чи гіперсомнія, думки про самогубство, почуття марності, апатія.

Займатися самодіагностикою та самолікуванням небезпечно. Багато захворювань можуть мати схожі з депресією картини перебігу. Якщо ви помітили у себе будь-які з вищевказаних ознак, зверніться до сімейного лікаря. Він проведе попередню оцінку та, якщо потрібно, направить до профільного фахівця. Якщо ви помітили симптоми хвороби у близької людини, обов'язково зверніться за допомогою. Тягнути з такими станами небезпечно для життя!

Акції та знижки

Показати всі
Показати всі